 |
| Родовий герб Романових |
Першим
достовірним предком Романових
прийнято вважати Андрія
Івановича Кобилу, боярина московського князя Івана Калити. Проте, якщо є по батькові, ймовірно, має бути й батько.
Батько Андрія
Кобили: Гланда
Комбила Дивонович.
Хто такий Дивон чи
Диван
та чи був він узагалі, питання. Дивонович або Диванович - це прізвище або по
батькові, теж питання. Може тут таке саме "непорозуміння", що й із
Комбилою - Кобилою (пимилка писарчука).
Отже: Гланда –
Кобила – Дивон (Диван). Щось на кшталт: Гланда Кобила Диванович – Гланда-Кобила
Дивонович.
Після хрещення
Гланда став Іваном, Комбила - Кобилою: Іван
Кобила Дивонович. Тобто, Гланда - ім'я. Його син - Андрій Іванович Кобила.
Звідси, Кобила - прізвище.
Андрій Іванович
Кобила помер у 1347 році. Значить Іван (Гланда) Кобила жив на межі 1300-го року
та десь у цих роках (плюс-мінус) прийняв хрещення.
Виходить приблизно так:
У 1300-1306-1313
роках у Московії з'явився такий собі Гланда Кобила та вихрестився на Івана.
Його син Андрій Кобила - вже боярин.
Його син Андрій Кобила - вже боярин.
Його другий син -
Федір Іванович Шевляга (Шевлюга), брат Андрія Кобили, став родоначальником
кількох боярських родів.
Андрій Кобила мав
п’ятьох синів: Семен Жеребець, Олександр Йолка, Василь Івантей, Гаврило Гавша
та Федір Кошка (читаючи прізвища, відразу
і не второпаєш, що ото усі рідні брати). Вони теж стали отцями-засновниками
багатьох, але вже дворянських родів.
Першим із роду
Кобил прізвище "Романов" став
носити Федір Микитович Кобила, 1554-1633 рр. (він же патріарх Філарет),
на честь свого діда Романа
Юрійовича Захар'їна-Кошкіна (?-1543), якого він ніколи не бачив.
13 березня 1613
року 16-ти літній син Федора Микитовича Михайло
Федорович був вибраний на царство. В той час як сам Федір Микитович
знаходився у польському полоні. 1 червня 1619 року Федір Микитович був
звільнений поляками, 14 червня прибув до Москви в обійми свого царственного
сина, а 24 червня став московським патріархом.
Цікаво, що грамоту на царство Михайлу Федоровичу підписав архієпископ архангельський, вікарій
московської єпархії Арсеній
Елассонський, у 1586-1588 рр. учень Львівської братської школи, людина
константинопольського патріарха Єремії
ІІ Траноса (перша церква у диптиху православних церков), а інтронізацію
царевого батька Федора Микитовича по чину постановлення на першого! (знову
першого) московського патріарха здійснив єрусалимський
патріарх Феофан ІІІ (четверта церква у диптиху, після олександрійської та
антіохіської, РПЦ - п'ята).
"Першим
першим" патріархом московським вважається Іов,
якого під "домашнім
арештом" інтронізував константинопольський патріарх Єремія
ІІ Транос. До слова, після
"другої першої" ("єрусалимської")
інтронізації архієпископ Арсеній ("константинопольсько-львівський")
благополучно позбувся своєї посади вікарія московської єпархії (от і вір після
цього Кобилам, яких підписуєш на царство).
Менше з тим,
далі, рід Гланди Кобили правив Москвою та околицями до 1917 року. Операція з
остаточного "видалення" Гланди з Московської землі (кривава бійня)
відбулася в ніч з 16 на 17 липня 1918 року в Єкатеринбурзі у будинку інженера Іпат'єва.
Отака історія.
Початок і сумний кінець десь так 613-ти зим роду Гланди – дому Кобил-Романових,
мір ім… (диявол, як завжди, криється
у подробицях).
Вадим Ак-Мурза, в ніч з 16 на 17 липня 2011 року
Сумно...
 |
| Павло Риженко. Іпатіївський будинок після царевбивства |
