Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч.
пʼятницю, 15 січня 2010 р.
Землякам, що раз у раз збіраються на Шевченкові роковини співати гімн 1898
Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що живе ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава. Ваші предки торгували Людськими правами, Їх продавши, породили Нас на світ рабами. Не пишайтеся ж у співах Ви козацьким родом: Ви раби, хоча й пани ви Над своїм народом. Україна вам не мати, Є вам інша пані, Зрадних прадідів нікчемних Правнуки погані! Тільки той достойний щастя, Хто боровсь за його, Ви ж давно покірні слуги Ледарства гидкого. Ви ж давно не люди — трупи Без життя і сили, Ваше місце — кладовище, Яма та могили. Як живі покинуть мертвих, Щоб з живими стати, «Ще не вмерла Україна» Будемо співати. Як живі покинуть мертвих, Прийде та година, Що ділами, не словами Оживе Вкраїна.
Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч.
Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
***
ВідповістиВидалитиПривязываясь к мёртвым, дней не дли –
Есть жертвы притяжения земли.
Валун с верёвкой – якорь несвобод –
Бесстрастно тянут в невозвратность вод.
Так и со мной – хвататься за иных
Тяжёлых неподъёмных не живых –
Напрасный труд. Духовная борьба
Страшнее пут оседлости раба!
Привязываясь небом к топляку –
Пребудешь, кто б ты не был, на боку
До переправы или до конца…
Воды не пить с унылого лица,
Из стылых луж опустошённых глаз
Не выудить восторженности фраз.
Не вздрогнуть, не очнуться, не вспорхнуть,
Когда мечтою внутрь намечен путь.
Когда замучен вздох, повержен взмах,
Когда свобода корчится в слезах,
Но не хватает и не станет сил
Уйти в отрыв – да кто бы не просил…
Да кто бы смог… Не всякому дано
Покинуть чистым жизненное дно.
Развеять прах над бедной головой,
Добыть ответ от истины самой…
Ольга Журавлёва «Этрусская пытка»
http://olgazhuravliova.livejournal.com/787525.html
Что такое этрусская пытка? Этрусски жители прибрежных городов часто становились пиратами. Когда они захватывали в бою на море пленников, то часто поступали так: они к трупу намертво привязывали живого пленника и оставляли его на безлюдном острове...
http://politiko.ua/blogpost49096